Проблеми адаптації першокласника до школи
Часто буває, що зовнішні прояви дезадаптації у дітей однакові, але мають різні причини і в кожному випадку потрібно розбиратися індивідуально.
Вступ до школи, початок шкільного навчання – стресовий момент у житті кожної дитини, який кардинально змінює весь її спосіб життя. Безтурботність та гру змінює нова діяльність — навчання, нове середовище, новий розпорядок дня, нові знайомі, необхідність підлаштовуватися під нові правила та вимоги, які часом суперечать бажанням дитини. Поряд із радістю, захопленням, інтересом та здивуванням першокласники відчувають тривогу, розгубленість, напругу. Усе це надає колосальні фізичне, розумове, емоційне навантаження дітям.
Період адаптації до школи дуже складний для малюків. У перші тижні відвідування школи в учнів перших класів знижується опірність організму, можуть порушуватися сон, апетит, підвищуватись температура, загострюватись хронічні захворювання. Діти без явного приводу вередують, дратуються, плачуть.
Період адаптації у різних умовах становить від двох місяців до року. Цей процес великою мірою залежить від особистісних особливостей дитини; ступеня готовності до школи (не тільки інтелектуальної, а й психологічної та фізичної); від того, чи достатньо малюк соціалізований, чи розвинені у нього навички співпраці, чи відвідував він дитячий садок.
Частина дітей досить швидко включаються до нового, шкільного життя. Період адаптації у них триває від двох тижнів до двох місяців.Про успішне проходження цього процесу, на думку психологів, можна говорити, якщо дитина весела, спокійна, швидко знаходить приятелів серед однокласників, добре відгукується про вчителів і ровесників, без напруги виконує домашні завдання, легко приймає правила шкільного життя, новий режим дня для неї комфортний (Не плаче вранці, нормально засинає ввечері і т.д.). У дитини немає страхів щодо однолітків та вчителів, вона адекватно реагує на зауваження вчителя.
У інших дітей період адаптації сильно затягується (до одного року), пов'язані з ним прояви набувають психосоматичного характеру (дитина починає часто хворіти).
До видимих ознак дезадаптації можна віднести:
поганий настрій з ранку;
перевтому;
головні болі та болі в області живота, блювання;
порушення сну;
страх перед майбутньою роботою в класі (іноді він настільки великий, що дитина у вирішальні дні зовсім не може йти до школи);
скарги на однокласників, вимоги вчителя;
проблеми у навчальній діяльності;
сльозливість, образи.
Часто буває, що зовнішні прояви дезадаптації у дітей однакові, але мають різні причини і в кожному випадку потрібно розбиратися індивідуально.
Так, причиною непристосованості до предметної сторони навчальної діяльності може бути недостатній інтелектуальний та психомоторний розвиток дитини, відсутність допомоги та уваги з боку батьків. Нездатність довільно керувати своєю поведінкою є наслідком відсутності зовнішніх норм, обмежень.Неправильне виховання разом із ігноруванням дорослими індивідуальних особливостей дитини може стати причиною нездатності прийняти темп шкільного життя (особливо у соматично ослаблених дітей із ослабленим типом нервової системи).
Таким чином, успішна адаптація дитини до школи багато в чому залежить від батьків. Однак якщо учень протягом тривалого часу не може звикнути до нового середовища, слід звернутися за допомогою психолога, який допоможе з'ясувати причини ситуації, що склалася, і підкаже прийоми та способи виховної роботи, які допомогли б дитині краще пристосуватися до школи. Пускати цей процес на самоплив неприпустимо – перший рік навчання визначає все подальше шкільне життя дитини, у цей період вона робить надзвичайно важливі кроки у своєму розвитку.
Практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
