Консультація для батьків «Дисграфія у дітей»
Консультація для батьків «Дисграфія у дітей»
Дисграфія - це часткове порушення процесу письма, що виявляється в стійких, повторюваних помилках, обумовлених несформованістю вищих психічних функцій, що беруть участь в процесі письма.
Це порушення дуже поширене серед молодших школярів через те, що більшість дітей приходять до школи з несформованим фонетико-фонематичним слухом або загальним недорозвиненням мовлення. Наявність таких порушень значно ускладнює процес оволодіння грамотою.
Важливо розуміти, що помилки у письмі при дисграфії ніяким чином не пов'язані з невмінням дитини застосовувати орфографічні правила. Ці помилки численні, однотипні, своєрідні. Заміна букв, порушення злитого і роздільного написання слів, пропуски і перестановки літер і складів в словах, неправильне внесення змін до слів і утворення нових слів, дзеркальне написання букв - ці симптоми повинні насторожити як вчителів в школі, так і батьків.
Залежно від характеру порушень, дисграфія має п’ять видів:
• Артикуляторно-акустична. Даний вид характеризується тим, що неправильна вимова спричиняє помилки у письмовому мовленні. Тобто, дитина неправильно вимовляє звуки і, внаслідок цього, неправильно записує. Корекція цього виду дисграфії потребує перш за все виправлення вимови звуків.
• Акустична. Цей вид пов’язаний з недостатнім розвитком фонематичного сприймання. В даному випадку помилки мають вигляд заміни букв на схожі за звучанням (глухі-дзвінкі: б-п, д-т, з-с; шиплячі: з-ш, з-ж; а також не розрізняється м'якість окремих звуків).
• Оптична. Пов’язана з несформованістю оптико-просторових уявлень. Дитина з оптичною дисграфією має труднощі у сприйманні відмінностей між буквами, що мають схожі елементи написання ( наприклад: Ц і Щ, Р і Ь, Е і З, тощо). Також дитина може додавати зайві елементи (палички, рисочки, кружечки), пропускає потрібні, пише дзеркально в зворотну сторону).
• Дисграфія через порушення мовного аналізу і синтезу. Для цього виду притаманна нездатність поділу слів на склади і речень на окремі слова. Випадають, повторюються або міняються місцями букви і склади, додаються зайві символи, слова не мають закінчень. Або ж, наприклад, дитина пише слова з прийменниками разом, а префікси відокремлює. Такий вид помилок вважається найпоширенішим.
• Аграматична дисграфія виникає через недостатність розвитку лексико-граматичної сторони мовлення. Характеризується невмінням схиляти слова за родами і відмінками ("смачний страва", "сіра вовк" і т.п.) Як правило, виявляється після 1-2 класу. Таке порушення може спостерігатися в двомовних (білінгвальних) сім'ях, а також у випадках, коли дитина навчається нерідною мовою.
На практиці, будь-якій з наведених видів дисграфії в чистому вигляді зустрічається досить рідко. У більшості випадків дисграфія приймає змішану форму, але з переважанням якогось виду.
Треба звернути увагу також на такий симптом нерозвиненості писемного мовлення, як нерозбірливий почерк. Такі діти пишуть дуже повільно і нерівно. Часто висота і ширина букв коливається, йде заміна прописних літер на рядкові і навпаки. Про наявність цієї проблеми може повідомити шкільний учитель.
Іноді дислексія з часом компенсується, але, в ряді випадків, вона залишається і в більш старшому віці. Тому, для запогібання подальшого розвитку цього порушення, дітям з дисграфією необхідна корекційна допомога, оскільки специфічні помилки письма не можуть бути усунені традиційними шкільними методами.
Вчитель-дефектолог Проніна Софія Андріївна
