Чого НЕ можна робити під час дитячої істерики
Три основні правила під час дитячої істерики полягають в наступному:
коли дитина починає плакати та істерити, не можна робити таке:
- Умовляти;
- Вказувати на помилки;
-догоджати капризам.
Якщо почати умовляти дитину під час істерики: «ну не треба плакати, ну вистачить, заспокоюйся», то вона почне ридати і висловлювати своє обурення ще сильніше, і це може затягтися на довгий час.
Якщо почати вказувати на те, що дитина не має рації, наприклад, бігла і спіткнулася, при цьому не забилася, але почала кричати або плакати, а у відповідь чує: «Я ж тобі говорила!». Ця фраза - як контрольний постріл, запускає істерику, і дитина, якій хотілося б у цей час відчути прояви турботи та уваги, розуміє, що втішати її ніхто не збирається.
Коли для припинення істерики та плачу батьки дають бажане дитині, наприклад, цукерку перед обідом, то вона розуміє, що так може отримати будь-що. І тоді ця маніпуляція повторюватиметься знову і знову.
Як НЕ слід поводитися під час істерики дитини – 5 ТАБУ
У момент, коли дитина починає кричати, битися, плакати, кусатися або просто падати на підлогу і вимагати чогось – вона переживає сильні емоції.
Тому, батькам важливо правильно повести себе в цей момент, щоб у майбутньому істерик було менше, і тривали вони недовго.
1. Зациклюватися на істериці
Наприклад, дитина в дитячому садку плаче, бо сумує за мамою. Вихователь починає говорити малюкові: "Скоро мама прийде" Може навіть вказувати на двері чи ворота.Так дитина не тільки не заспокоїться, а навпаки, зациклиться на своєму переживанні, і почне ще більше плакати.
Натомість достатньо переключити її увагу на позитивну діяльність. Наприклад, почати пускати мильні бульбашки або відвернути іншим способом.
2. Бити дитину
Дитина починає плакати, вимагаючи щось, або просто уваги, а може взагалі втомилась і тому так поводиться.
Що робить мама в цей момент – кричить на неї, човгає по попі, починає загрожувати: більше не підеш грати і т. д.) Дитина замість кохання та ласки отримує негатив та агресію.
А достатньо лише обійняти малюка, поцілувати, поговорити з ним, та по можливості допомогти.
3. Дивитись на дитину під час істерики
Найчастіше така поведінка дитини – це маніпуляція.
На момент істерики дитина – актор, а батьки стають публікою. І якщо дати їй цю увагу і уважно спостерігати за «концертом», ні до чого доброго, а тим більше до завершення істерики, це не спричинить.
Достатньо взяти таймаут, дати малюкові поплакати, виплеснути негативні емоції, і домовитися, що коли він буде готовий, ви поговорите.
При цьому достатньо бути поряд і займатися своїми справами.
4.Стежити за часом істерики
Не слід акцентувати увагу на істериці дитини, якщо це маніпуляція. Потрібно ігнорувати цей момент, але робити це правильно – важливо не дати йому відчути себе непотрібним, а дати зрозуміти, що в такий спосіб бажаного не отримає.
Після того, що сталося, можна обговорити цю ситуацію, і знайти рішення, що робити наступного разу, коли малюк відчує таке.
5.Чекати, що істерики припиняться
При правильному реагуванні батьків на істерику така поведінка, у міру дорослішання дитини, поступово сходить нанівець.
Також не варто чекати, що один метод стане порятунком – дитина дорослішає, і щоразу це відбуватиметься з різних причин та нового «сценарію».
Потрібно вміти адаптуватися під ситуацію та пробувати різні способи.
Практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
