Як навчити дитину ділитися з іншими
Приблизно до чотирьох років концепт «поділитися» недоступний для розуміння дитини. Ближче до 3 років вона може відібрати іграшку і іноді проводити обмін з іншою дитиною.
Тому в період до 4 років змушувати малюка ділитися та говорити: «Давай поділимося, тобі що, шкода?!» - Не варто. Він сприйматиме таке прохання як спробу відібрати в нього щось цінне.
Тут ми повинні допускати право дитини триматися за свою річ і пам'ятати, що вона має право сказати «ні» на прохання дати іншому малюкові свою іграшку. І цю відповідь теж треба поважати. Дитина, дивлячись на ваше ставлення до її відмови, легше піде назустріч при проханні поділитися наступного разу.
Як навчити дитину ділитися іграшками з іншими
У дітей будь-якого віку можуть бути іграшки, якими вони не готові ділитися. Дитина може мати щось, що буде її власністю. Наприклад, іграшка-улюбленка. Але таких речей може бути чимало. І ми не повинні чекати, що дитина ділиться ними.
Якщо у вас у сім'ї більше однієї дитини, або до вас приходять в гості інші діти
Дуже важливо навіть з маленьким однорічним малюком разом розібрати іграшки та прибрати найулюбленіші, якими він не хоче ділитися під час спільної гри.
Запитайте дитину: «Можна дати цю вантажівку/ляльку Василю?» Якщо малюк відповість ні, то прибираєте цю іграшку. Говоріть про почуття: "Ти боїшся, що твою іграшку не повернуть?" Згодом дитина навчиться розрізняти емоції та відповідати на них. При цьому повинні залишитися якісь спільні іграшки, на яких ви тренуватимете спільну гру.
Якщо у вашої дитини забирають іграшки на дитячому майданчику
Ваше завдання сказати малюкові, який забирає іграшку: «Я бачу, що ти хочеш цю лопатку, але Марічка поки що не готова її тобі віддати. Їй теж потрібна ця лопатка. Вона як награється, дасть і тобі погратись».
Таке промовляння важливе для обох дітей. Ви заспокоюєте чужу дитину. При цьому ви показуєте, що можна домовлятися словами. Таким чином ви розвиваєте навичку спілкування.
Або запитайте свою дитину: «Марічка, ти хочеш дати свою лопатку цій дівчинці?» Якщо дитина при цьому сказала ні, ми поважаємо її рішення і не примушуємо.
Ваша дитина не ділиться іграшками. Що робити?
Можливо, що дитина ще не розуміє сенсу слова «ділитися» і сприймає його буквально, як віддати річ назавжди. Тому говоріть мовою малюка: «Пограйте в іграшку по черзі».
Після чотирьох років заохочуйте малюка ділитися і вчіть його проявляти співпереживання: «Ти бачиш, він так засмучується, може, поділишся?» Тут важливо звертати увагу малюка, як його дії впливають на інших. Якщо при цьому дитина відмовляється ділитися, не варто гніватися на таку поведінку та лаяти її. Пам'ятайте, що це не жадібність, це право дитини залишити в себе свою річ.
Другий ефективний метод - попросіть малюка зробити вибір: «Ти хочеш обмінятися червоною або синьою машинкою? Як чудово грати разом! Це так весело та приємно!»
Подавайте особистий приклад - діліться теж і приділяйте достатньо уваги малюкові. З часом малюк зрозуміє, що цінні не тільки іграшки, але і можливість з кимось ними помінятися і пограти.
Як вчити домовлятися старшу та молодшу дитину, коли виникає конфлікт
Дайте зрозуміти дітям, що будь-який конфлікт можна вирішити. Причому вони можуть вирішити цей конфлікт самі, без участі мами чи іншого дорослого. Якщо ви весь час приходите і втручатиметеся, вам доведеться робити це постійно. Діти не знатимуть, як упоратися самостійно.
Є кілька кроків:
Якщо в конфлікті є діти, що не говорять:
1. Увійдіть до кімнати, візьміть іграшку, про яку вони сперечаються, тримайте її в руках і тепер прийдіть на допомогу. Як?
2. Скажіть: «Схоже, ви не можете вирішити, як поділити іграшку. Що ж нам робити, як знайти спосіб, щоб усі могли з нею грати?
3. Запитуємо дитину, що говорить: «Як ти думаєш, як ми можемо грати, щоб ніхто не плакав?»
Якщо у відповідь ви чуєте: "Я забираю цю іграшку, а він іншу", - запитайте у того, хто не говорить, чи хоче він іншу іграшку. Якщо малюк не хоче, домовляєтесь далі.
Часто діти за 5 хвилин знаходять рішення.
Якщо діти приблизно одного і того ж віку та обоє розмовляють
1. Зайдіть у кімнату, спостерігайте за ситуацією та коментуйте, що відбувається, — не втручаючись, не вирішуючи конфлікт за дітей:
«Василю подобається ця машина. І Микола теж хоче пограти в неї. Василь тягне її за колеса. Микола відламує...»
Ви кажете, що відбувається. Якоїсь миті діти почнуть слухати вас і заспокоюватися.
2. Переходьте до наступного етапу вирішення конфлікту.
Скажіть, що потрібно знайти спосіб, як двом хлопчикам грати без істерик в одну машинку. І разом шляхом спілкування шукайте найкраще рішення.
Якщо діти ще не вміють розмовляти
1. Якщо вже почалася бійка за іграшку, зайдіть у кімнату та візьміть іграшку. Скажіть: «Я бачу, ви вже б'єтеся за неї, настав час усім заспокоїтися. Я покладу іграшку поки що сюди. Прийшовши до тями, ми будемо домовлятися, що робити з машинкою/лялькою.»
Не варто вирішувати конфлікт, коли діти вже не можуть чути ні себе, ні вас — тут важливо спочатку заспокоїтися всім.
2. Якщо ви чуєте, що в іншій кімнаті діти починають сваритися, йдіть туди якнайповільніше. У половині випадків, як ви дійдете, все вирішиться само собою. Вчиняйте так, тільки якщо ви впевнені, що діти не поводяться надто агресивно і не б'ють одне одного.
Виявляйте терпіння та зберігайте спокій, і тоді все вийде.
Практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
