Особливості розвитку мовлення у дітей з затримкою психічного розвитку (ЗПР)
Затримка психічного розвитку — діагноз, що характеризується порушеннями розвитку психічних функцій (уваги, мислення, пам'яті). Його зазвичай ставлять дітям у 2-3 - річному віці. Не варто чекати, поки все налагодиться саме по собі, гаяти час, бо в 5-6 років може бути запізно. Це пов'язано з соціальною активністю дітей. Вже в 3-4 річному віці вони починають спілкуватись більш активно, засвоюють нові знання, готуються до школи. Тут і проявляється, що за порушеннями в розвитку (обмеженим словниковим запасом, словами, не зв'язаними в речення), на які в ранньому віці не звертали особливої уваги, сховалась затримка розвитку психічних та інтелектуальних навичок. Індивідуальні особливості допускають відхилення від норми, але не більше ніж на 2-4 місяці. Якщо вчасно “схаменутись”, тим легше ситуацію можна виправити, скоректувати та допомогти дитині.
Тому батькам необхідно при проявах проблем звернутись до спеціалістів, починаючи з педіатра, який оцінить загальний фізіологічний статус дитини та дасть, за необхідності, направлення на консультацію до невролога чи інших спеціалістів. Дуже важливо точно визначити причини затримки в розвитку мовлення. Прописані лікарем лікарські препарати допоможуть покращити мозковий кровообіг, стимулюють активність роботи мозку. Медикаментозне лікування може
поєднуватися з комплексною роботою логопеда-дефектолога і нейропсихолога. При спільній співпраці спеціалістів, самої дитини та батьків цілком можливо досягти вирівнювання порушень в розвитку.
ЗПР означає граничний стан між нормальним розвитком психіки дитини та його затримкою. У дітей при такому діагнозі мають місце порушення розвитку психічних функцій, зниження здібностей до навчання та соціальної адаптації.
Здебільшого в ранньому віці у дітей відстає лише розвиток мовлення. В інтелектуальному і психічному плані вони відповідають нормальному розвитку, головне — вчасно прийняти необхідні дії. Тому так важливі заняття з логопедом,
дефектологом, нейропсихологом, які допоможуть розібратися з проблемою та визначити необхідні корекційні заходи. Активна робота по стимулюванню розвитку мовлення допоможе дитині розговоритися та досягти певних результатів. Такі заходи направлені на покращення емоційної та пізнавальної сфери. Адже дитині необхідно розвивати пам'ять, увагу, будувати логічні зв'язки.
В корекційний курс зазвичай входять різноманітні заняття психічного та мовленнєвого розвитку:
• пальчикові ігри;
• мозжечкова стимуляція;
• дидактичні ігри для корекції емоційного розвитку;
• ігри на увагу, стимулювання пам'яті;
• розширення словарного та понятійного запасу;
• артикуляційна гімнастика, покращення звуковимови.
Для кожної дитини підбирається своя програма занять, виходячи з особливостей та можливостей дитини, потреб корекції.
Саме педагогічна робота складається в основному з корекційних засобів. Батькам же потрібно створювати в домашніх умовах розвивальне середовище для дитини,
виконувати завдання, грати, читати та навчати. Головне — не гаяти час і пам'ятати, що ЗПР можливо та потрібно виправляти, а для цього необхідно докласти зусиль та працювати усім разом.
Вчитель-логопед Калабіна Тетяна Анатоліївна
