Консультація для батьків “ Методи боротьби з дитячою істерикою”.
Кожен з батьків стикався з такою неприємною ситуацією, як дитяча істерика. У відповідь на дитячі крики у батьків виникає купа неприємних емоцій, які складно піддаються контролю. Батьки у відповідь дратуються, переживають почуття провини перед оточуючими і часто губляться між тим, що треба робити, як це буде виглядати з боку, і тим, що дійсно може допомогти зупинити істерику. Сьогодні ми обговоримо декілька дієвих способів зупинення дитячої істерики.
1.Назвіть почуття дитини
Маленьким дітям дуже складно зрозуміти, що з ними відбувається. Вони ще не знайомі з власними почуттями, і їм самим складно їх витримувати. Важливо, щоб ви допомогли дитині дати назву його переживанням: «Ти зараз сердитий через те, що я не купив (ла) тобі іграшку, яку ти дуже хотів».
Висловіть співчуття і розуміння. Наприклад, ви можете сказати, що теж сердитесь, коли не отримуєте те, що хочете. Але злитися можна по-різному, не всі форми вираження почуттів красиві, корисні і дієві.
2. Включіть дитину в боротьбу з істерикою
Істерика - знак того, що дитина не справляється зі своїми почуттями. Важливо розуміти, що вона не просто намагається таким чином досягти мети, але дійсно відчуває емоційну напругу. Це допоможе не дратуватися на нього, а об'єднати свої зусилля в боротьбі з істерикою.
Придумайте разом з дитиною жартівливу назву того, що з нею відбувається: на нього напала злючка. Це дозволить дитині переключити свою увагу і побачити в вас спільника замість кривдника.
3. Не поспішайте говорити «ні»
Запобігти дитячі істерики набагато легше, ніж їх зупиняти.
Показуючи дитині, що ви на його боці, ви зможете запобігти конфлікту. Наприклад, ви можете сказати: «Я хотів (ла) би купити тобі цю іграшку, але, на жаль, вона занадто дорога». Таке пояснення власної позиції набагато краще, ніж короткий «ні».
4. Запропонуйте альтернативу
Проаналізуйте поведінку дитини і ті ситуації, в яких вона зазвичай починає вередувати, і заздалегідь промовляйте з нею можливі наслідки. Наприклад, якщо ви збираєтеся в магазин і знаєте, що дитина може почати вимагати купити їй іграшку і закочувати істерику через вашу відмову, домовтеся з нею, що ви обидва будете робити в цій ситуації.
Наприклад: «Я збираюся в магазин. Я можу взяти тебе з собою, але тільки з умовою, що ти не будеш просити, щоб я тобі щось купила, сьогодні у мене немає такої можливості».
«Якщо ти все-таки почнеш вередувати, мені доведеться більше не брати тебе з собою в магазини (ми з тобою не підемо в кіно, як хотіли, і так далі)». Таким чином ви не тільки зможете убезпечити себе від дитячої істерики, але і навчите дитину розуміти причинно-наслідкові зв'язки власної поведінки.
5. Направляйте енергію дитини в інше русло
Організм дитини відповідає на стрес архаїчною реакцією боротьби або втечі. Тому іноді, щоб запобігти кризи, можна запропонувати альтернативу у вигляді спортивних ігор. Стрибки, танці дозволяють вивільнити енергію, накопичену для реалізації стресової реакції.
6. Дозвольте дитині загладити провину
Не завжди треба карати дитину за погану поведінку.
Дитина може відчувати себе жахливо після того, як зробить щось, і це вже само по собі покарання. Якщо ви дозволите дитині зробити щось, що символічно загладить його провину, тим самим ви невербально повідомте їй, що вона дійсно була неправа, але що ви готові прийняти її вибачення, - це дозволить вам обом рухатися далі.
Але пам'ятайте: бути контейнером для дитячих емоцій - це зовсім не проста задача. Бережіть себе і просіть про допомогу близьких та рідних. Дозволяйте собі відпочивати, та знаходитися з дитиною не 24/7.
Практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
