Види затримки психічного розвитку
Види затримки психічного розвитку
У практиці роботи з дітьми з ЗПР найбільш широко використовується розроблена К. С. Лебединської класифікація, в основу якої лягла етіопатогенетична систематика.
Виходячи з цього, виділяють 4 основних типи ЗПР:
• конституційного походження;
• соматогенного походження;
• психогенного походження;
• церебрально-органічного походження.
Всі 4 типи мають свої особливості. Відмінна риса даних типів полягає в їх рівні емоційної незрілості та порушенні пізнавальної діяльності. Крім того, нерідко можуть виникати ускладнення в соматичній та неврологічній сферах, але основна відмінність - в особливості та характері співвідношень двох важливих складових цієї аномалії розвитку: структури інфантилізму та особливостей розвитку всіх психічних функцій.
ЗПР конституційного походження
При цьому виді затримки психічного розвитку емоційно - вольова сфера дитини знаходиться на більш ранньому етапі фізичного і психічного становлення. Спостерігається переважання ігрової мотивації поведінки, поверховість уявлень, легка сугестивність. У таких дітей навіть при навчанні в загальноосвітній школі зберігається пріоритет ігрових інтересів. Для дітей з конституціональної затримкою характерний сприятливий прогноз розвитку за умови цілеспрямованого педагогічного впливу (доступних дитині занять в ігровій формі, позитивному контакті з учителем). Особливу увагу необхідно приділити розвитку емоційно-вольової сфери.
ЗПР соматогенного походження
Причинами даного типу затримки психічного розвитку є різні хронічні захворювання, інфекції, дитячі неврози, вроджені та набуті вади розвитку соматичної системи. При цій формі ЗПР у дітей може бути присутнім стійкий астенічний прояв, який знижує не тільки фізичний статус, але і психологічну рівновагу дитини. Дітям властива боязкість, сором'язливість, невпевненість в собі. Емоційно-вольова сфера відрізняється незрілістю при відносно збереженому інтелекті. У стані працездатності можуть засвоювати навчальний матеріал. У занепад працездатності можуть відмовитися від роботи. Такі діти схильні фіксувати увагу на своє самопочуття і можуть користуватися цими можливостями для того, щоб уникнути труднощів. Зазнають труднощів в адаптації до нового середовища. Діти з ЗПР даного виду потребують систематичної психолого-педагогічної допомоги; лікуванні в спеціальних санаторіях. Подальше становлення і навчання цих дітей залежить від їх стану здоров'я.
ЗПР психогенного походження
Діти цієї групи мають нормальний фізичний розвиток, функціонально повноцінні мозкові системи, соматично здорові. Затримка психічного розвитку психогенного походження пов'язана з несприятливими умовами виховання, що викликають порушення в формуванні особистості дитини. Ці умови - бездоглядність, часто поєднується з жорстокістю з боку батьків, або гіперопіка, що також є вкрай несприятливою ситуацією виховання в ранньому дитинстві. Якщо з раннього віку на психіку дитини виявляється травмуючий вплив несприятливих соціальних умов, то це може привести до серйозного порушення в нервово-психічній діяльності дитини і, як наслідок, до порушень вегетативних функцій, а слідом і психічних. Дану форму ЗПР треба правильно диференціювати від педагогічної занедбаності, яка не характеризується патологічним станом, а виникає на тлі нестачі знань, умінь та інтелектуального недорозвинення.
ЗПР церебрально-органічного походження
Даний тип затримки психічного розвитку є найбільш поширеним. Причиною є грубі та стійкі локальні порушення дозрівання мозкових структур (дозрівання кори головного мозку), токсикоз при вагітності, перенесені вірусні захворювання під час вагітності, грип, гепатит, краснуха, алкоголізм, наркоманія матері, недоношеність, інфекція, кисневе голодування. У дітей цієї групи відзначається явище церебральної астенії, яке призводить до підвищеної стомлюваності, непереносимості дискомфорту, зниження працездатності, слабкої концентрації уваги, зниження пам'яті. Внаслідок цього, пізнавальна діяльність значно знижується. Розумові операції за показниками продуктивності наближені до рівня дітей з олігофренією. Такі діти засвоюють знання, уміння та навички фрагментарно. Стійке відставання в розвитку інтелектуальної діяльності поєднується з незрілістю емоційно-вольової сфери. Таким дітям потрібна необхідна систематична комплексна психолого-медично-педагогічна допомога.
Вчитель-дефектолог Проніна С.А.
