«Особливості навчання дітей з затримкою психічного розвитку в умовах навчального закладу»
Продовжуючи тему про дітей з затримкою психічного розвитку, розглянемо їх особливості в процесі навчання і шляхи корекційно-педагогічної допомоги в умовах навчального закладу.
Для дітей цієї категорії характерні типові, що відрізняють їх від норми, тенденції розвитку: незрілість емоційно-вольової сфери, знижений рівень пізнавальної діяльності. Таким чином, у них недостатньо сформована готовність до засвоєння знань і предметних понять. Як правило, обмеження психічних і пізнавальних можливостей вперше виразно проявляються і помічаються дорослими, коли дитина приходить до школи.
Нездатність до стійкої цілеспрямованої діяльності, переважання ігрових інтересів і ігрової мотивації, нестійкість і виражені труднощі при перемиканні і розподілі уваги, нездатність до розумового зусилля і напрузі при виконанні завдань, недорозвинення довільних видів діяльності – все це швидко призводить до неуспішності в засвоєнні шкільної програми.
Труднощі в навчанні, як правило, супроводжуються відхиленнями в поведінці. Через функціональну незрілость нервової системи процеси гальмування і збудження погано збалансовані. Дитина або дуже розгальмована, імпульсивна, агресивна, чи навіть дратівлива, постійно конфліктує з дітьми, або, навпаки, скута, загальмована, полохлива, в результаті чого піддається глузуванням з боку дітей. З таких взаємин із середовищем, що характеризуються як стан хронічної дезадаптації, дитина самостійно, без педагогічної допомоги вийти не може.
Серйозні обмеження в соціально-особистісних і навчальних можливостях визначають необхідність виділення цих дітей в категорію учнів з «особливими освітніми потребами», що потребують спеціальної корекційно-педагогічної, психологічної, медичної підтримки.
У зв'язку з цим потрібна адаптація обсягу та характеру навчального матеріалу до пізнавальних можливостей таких учнів, для чого необхідно систему вивчення того чи іншого розділу програми значно деталізувати: навчальний матеріал подавати “невеликими порціями”, поступово ускладнюючи, також необхідно вишукувати способи полегшення важких завдань.
Для успішного засвоєння навчального матеріалу дітьми з ЗПР необхідна корекційна робота по нормалізації їх діяльності, яка здійснюється на уроках з кожного предмету. Особливе місце повинні зайняти заняття ручної праці (образотворче мистецтво, заняття з вихователем), бо на них значне місце займає діяльність за наочно-предметним зразком, що дозволяє формувати узагальнені прийоми розумової роботи.
Особливу увагу необхідно приділяти перевірці якості своєї роботи як по ходу її виконання, так і за кінцевим результатом. Таким чином розвивається самоконтроль і усвідомлене ставлення до виконуваної роботи. Для запобігання швидкої стомлюваності або для зняття її, доцільно перемикати дітей з одного виду діяльності на інший, щоб урізноманітнити види занять. Дуже важливим є підбір яскравого дидактичного матеріалу, так як він сприяє позитивному емоційному настрою дітей та підтримує їх інтерес до заняття. Особливо важливе значення мають м'який доброзичливий тон вчителя, увага до дитини, заохочення його найменших успіхів.
Важливо відзначити, що рішення багатьох питань навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами неможливо без глибокої роботи з батьками. З усіма батьками необхідно проводити роз'яснювальні бесіди про особливості психофізичного та соматичного стану дитини, про необхідність надання кваліфікованої допомоги таким дітям. Кожному з батьків необхідно дати рекомендації щодо виховання, навчання, корекції недоліків розвитку з урахуванням вікових, індивідуальних і психофізичних можливостей дитини.
У роботі з дітьми з затримкою психічного розвитку, як і з кожною дитиною, важливий індивідуальний підхід під час навчально-виховної діяльності, з урахуванням характерних для кожної дитини особливостей та труднощів.
Робота з дітьми з ЗПР включає в себе комплексну психолого-педагогічну допомогу, забезпечення індивідуального підходу вчителя-дефектолога при навчанні, індивідуальні заняття з психологом в поєднанні з медикаментозною терапією за індивідуальними показаннями. За умови своєчасності і правильності подібної допомоги недоліки пізнавальної діяльності та труднощі в навчанні можуть поступово долатися і в подальшому така дитина може навчатися за програмою масової школи.
Вчитель-дефектолог Проніна Софія Андріївна.
