Комунікативні проблеми у дошкільнят та підлітків
Досвід спілкування з однолітками формує основні якості особистості: самооцінку, ставлення до оточуючих та світу. Першим етапом допомоги дітям завжди стає виявлення причин їхньої проблеми спілкування з однолітками:
Особистісні особливості дитини: низька самооцінка, закомплексованість та замкнутість;
Копіювання поведінки батьків, конфлікти у сім'ї;
Несправедливе ставлення до дитини з боку дорослих;
Занадто вузьке коло спілкування, коли дитина не відвідує садочок та школу.
Для кожного віку характерні свої проблеми та шляхи їх вирішення. Головне завдання батьків – своєчасно виявити проблему та не ігнорувати її.
Як допомогти дитині правильно позиціонувати себе у колективі?
Комунікабельність - основна навичка, що надає великий вплив на розвиток. Вже у віці 2-3 років малюки, спілкуючись з однолітками, вчаться говорити, розширюють світогляд і набувають навичок самостійності. У такому юному віці проблеми спілкування дошкільнят з однолітками вирішуються усередині сім'ї:
Розповідайте малюкові, як поводитися в компанії однолітків, відповідайте на його запитання;
Стимулюйте його спілкування з іншими дітьми на дитячому майданчику, прогулянках та святах;
Не критикуйте і не засуджуйте поведінку малюка, особливо у присутності однолітків.
Проблеми спілкування дітей молодшого та старшого дошкільного віку з однолітками легко вирішуються, якщо батьки нададуть дитині своєчасну підтримку.У шкільний період навіть контактна і розкута дитина може перетворитися на закомплексованого підлітка-одинака:
Поговоріть з дитиною, з'ясуйте, чи не кривдять її в школі, як ставляться до неї вчителі та ровесники;
Навчіть дитину відстоювати свою думку перед однокласниками та педагогами;
Якщо до дитини несправедливо ставляться вчителі, поговоріть із класним керівником, адже таке ставлення дорослих впливає і на роль школяра у стосунках із ровесниками;
Завітайте до дитини дитячого психолога або запишіть його на тренінг розвитку комунікабельності.
Проблеми спілкування підлітків з однолітками зазвичай особливо виражені, і помітити їх складно. Допомогти такій дитині можна шляхом постановки завдань, спрямованих на розвиток комунікаційних навичок та підвищення самооцінки:
Розпитуйте підлітка про те, як пройшов його день, навчайте аналізу подій, підкажіть, як правильно висловити свої почуття та заохочуйте регулярні та цікаві розповіді;
Тренуйте у підлітка навички самопрезентації та дикторські здібності: задавайте цікаву дитині тему для підготовки презентації перед родичами та друзями;
Використовуйте бонусну систему в оцінці комунікації дитини з оточуючими: заохочуйте знайомство із сусідами та незнайомими дітьми у школі.
Якщо ви бачите що дитина стала замкненою і відмовляється йти на контакт з вами та друзями, то краще не зволікати та звернутися до психолога, щоб виявити причини такої поведінки та надати дитині необхідну допомогу.
Практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
