Розвиток комунікативних навичок: ігри та вправи
Перш ніж підібрати заняття для своєї дитини, корисно взяти на замітку кілька рекомендацій:
Не намагайтеся використовувати за один раз велику кількість вправ або ігор, особливо з дошкільнятами. Їхня працездатність низька, а стомлюваність — швидка.
Тренування потрібно проводити, коли дитина перебуває в хорошому настрої, не втомлена, не голодна, не хоче спати.
Всі вправи та ігри принесуть користь тільки в тому випадку, якщо дитина дійсно хоче ними займатися. Тому не варто примушувати її до занять, краще провести їх тоді, коли вона сама проявить бажання.
Будь-яку гру чи вправу потрібно обігравати так, щоб діти зрозуміли – взаємодіяти друг з другом дуже важливо.
Ігри на розвиток комунікативних навичок
Будь-які ігри на розвиток комунікативних навичок мають відповідати віку гравців, тобто бути доступними та зрозумілими. Якщо грають одночасно кілька дітей дошкільного віку (на подвір'ї чи вдома у сімейному колі), треба дати можливість взяти участь кожному з них.
Саме дорослий контролює діяльність гравців, показує приклад, пояснює правила та стежить, щоб усі були залучені до гри. Якщо хтось із гравців відсторонився і засоромився, потрібно допомогти йому повернутися, але зробити це ненав'язливо, м'яко.
Гра "Хор тварин"
Для гри обирається будь-яка популярна дитяча пісенька. Але виконувати її потрібно не словами, а намагаючись зімітувати голос різних тварин: "кря-кря", "мяу-мяу", "ква-ква-ква". Кожен гравець зображує конкретну тварину та виконує свою частину пісеньки. Закінчують співи всі діти.
Гра "Компліменти"
Мета гри - розвиток взаємоввічливості та емоційних контактів. Учасники повинні говорити один одному приємні, гарні слова, намагаючись не повторюватись. Під час промовляння компліментів слід дивитися співрозмовнику в вічі. Той, хто отримує комплімент, у відповідь обов'язково дякує тому, хто говорить.
Гра «Мишоловка»
Ця гра навчить знаходити вихід із скрутних положень. Усі учасники утворюють тісне коло, у середині якого ховається «мишка». Вона має знайти вихід із кола або вмовити одного з учасників пропустити її. Якщо гра відбувається в близькій компанії, наприклад, за участю батьків, маленького гравця можна міцно обійняти та запропонувати звільнитися шляхом умовлянь.
Вправи, що розвивають комунікативність
Їх краще проводити із опорою на наочність. Тобто, для роботи потрібні дошка та картинки. Якщо у вправі беруть участь кілька дітей, вони виконують їх по черзі. Інші учасники спостерігають, і якщо виконуючий дозволить, можуть надавати поради.
Для розвитку комунікативних навичок можна скористатися такими вправами:
Розмістити на дошці картки із зображеннями людей, на обличчях яких можна відстежити певні емоції. Далі треба розповісти невелику історію про конкретну людину. Наприклад: «Це Тарас, він сумує, тому що зламалася його улюблена іграшка». Ведучий запитує у дітей, як можна допомогти Тарасові, гравці по черзі пропонують свої варіанти.
Дошку розділити на дві половини, одну помітити знаком +, іншу -. Далі діти по черзі виходять до дошки, їм пропонують кілька картинок. Кожен учасник обирає «поганий» та «хороший» варіант. Важливо, щоб напрямок картинок був однаковим, наприклад, ціла і розбита чашка, усміхнений і сумний хлопчик. Гравцям треба скласти по картинках невелику розповідь.
Колективне слухання мистецького твору. Найкраще починати з невеликих казок. Дорослий читає її дітям, а потім всі колективно обговорюють сюжет. Особливу увагу слід приділяти діям персонажів, виділяти добрі вчинки. Негативні моменти також слід відзначати, разом із дітьми з'ясовуючи, чому так робити не можна.
Порада! Якщо маленький учасник не може виконати будь-яку вправу, можна допомогти йому. Але виконувати завдання за дітей не потрібно. Можна ставити запитання, що наводять, або озвучувати слова-підказки. Краще розпочинати вправу з найпростіших елементів, поступово ускладнюючи завдання.
Вчитель-дефектолог Проніна Софія Андріївна
