Про суїцидальні думки у дітей та підлітків
Аналізуючи почуття, що стоять за суїцидальними діями, виділяють 4 причини самогубства:
1.Ізоляція (почуття, що тебе ніхто не розуміє, тобою не цікавиться);
2.Безпорадність (відчуття, що ти не можеш контролювати своє життя, все залежить не від тебе);
3.Безнадійність (коли майбутнє не віщує нічого доброго);
4.Почуття власної незначущості (уражене почуття власної гідності, низька самооцінка, переживання некомпетентності, сором за себе).
Суїцидологи відзначають у зовнішній поведінці дітей та підлітків низку змін, які можуть свідчити про суїцидальні наміри:
-нестача сну або підвищена сонливість;
порушення апетиту;
-ознаки занепокоєння, спалаху дратівливості;
посилення почуття тривоги, сумний настрій;
ознаки вічної втоми, занепад сил, втрата властивої дітям енергії;
-неохайний зовнішній вигляд;
-посилення скарг на фізичне нездужання;
-схильність до швидкої зміни настрою;
-віддалення від сім'ї та друзів;
-зайвий ризик у вчинках;
-вираз безнадійності, поглиненість думками про смерть, розмови про власний похорон;
-відкриті заяви: "Ненавиджу життя"; "Не можу більше цього виносити"; "Жити не хочеться"; "Нікому я не потрібний".
-Іноді індикатором суїциду може бути вчинки типу: роздарування цінних особистих речей, предметів захоплень, вирішення конфліктів із рідними та близькими.
При проведенні бесіди з підлітком, який розмірковує про самогубство, рекомендується:
-уважно слухати співрозмовника, підлітки часто страждають від самотності та неможливості вилити душу;
-правильно формулювати питання, спокійно і зрозуміло розпитуючи про сутність тривожної ситуації і про те, яка допомога необхідна;
-не висловлювати подив почутим і не засуджувати його за будь-які, навіть шокуючі висловлювання;
-не сперечатися і не наполягати на тому, що його біда мізерна, що йому живеться краще за інших;
-висловлювання "в усіх є такі ж проблеми" змушують дитину відчувати себе ще більш непотрібною;
-постаратися розвіяти романтично-трагедійний ореол уявлень підлітка про смерть;
-не пропонувати невиправданих втіх, але наголосити на тимчасовому характері проблеми;
-прагнути вселити у підлітка надію; вона має бути реалістичною та спрямованою на зміцнення його сил та можливостей,
оцініть серйозність намірів і почуттів дитини, якщо вона вже має конкретний план самогубства - їй терміново потрібна допомога;
-оцініть глибину емоційної кризи, помічайте деталі, наприклад, якщо людина, яка перебувала у стані депресії, раптом починає виявляти бурхливу діяльність, - це може бути підставою для тривоги,
уважно поставтеся до всіх, навіть найменших образ і скарг, підліток може не давати волю почуттям, приховуючи свої проблеми, але в той же час перебувати в стані глибокої депресії,
не бійтеся прямо запитати дитину, чи не думає вона про самогубство.
Рекомендації батькам:
-у жодному разі не залишати невирішеними проблеми, що стосуються збереження фізичного та психічного здоров'я дитини;
-аналізувати разом із сином чи донькою кожну важку ситуацію;
-вчити дитину з раннього дитинства приймати відповідальність за свої вчинки та рішення, передбачати наслідки вчинків. Сформуйте в дитини потребу запитувати: "Що буде, якщо...";
-привчайте дитину розповідати батькам не лише про свої досягнення, а й про тривоги, сумніви, страхи;
-не запізнюйтеся з відповідями на його питання з різних проблем фізіології;
не іронізуйте над дитиною, якщо в якійсь ситуації вона виявилася слабкою фізично і морально, допоможіть їй і підтримайте її, вкажіть можливі шляхи вирішення проблеми.
Якщо почуваєте що не можете владнати ситуацію самостійно, то не зволікайте із зверненням до психолога.
З повагою, практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
