Чому дитина веде себе погано?
Всі батьки майбутніх школярів мріють про слухняну, спокійну та зібрану дитину. Особливо це важливо напередодні першого класу, коли вміння дисципліновано поводитися на уроці веде до відмінного засвоєння матеріалу, хороших стосунків з учителем та однокласниками та загалом до легшої адаптації дитини до нового для себе статусу школяра. Але не завжди дитина виправдовує батьківські очікування. Щоб не відчувати розчарування, варто розуміти, що причини так званої поганої поведінки є дуже різноманітними і далеко не завжди залежать від дитини. Про що говорить непослух, і що можна з цим вдіяти – у нашій статті.
Причин поведінки малюка, коли він веде себе неналежно, може бути багато. Ось кілька основних.
Вікові особливості
Розвиток дітей відбувається не поступово, а стрибкоподібно. Однією з таких щаблів розвитку є вік 7 років. Зазвичай, у цьому віці дитина вже або відвідує перший клас, або збирається піти до школи. І збіг зміни соціального статусу з психоемоційними особливостями малюка у цей кризовий період може дати несподіваний для батьків результат. Криза – це завжди стрес. Дошкільник перетворюється на школяра, але не завжди готовий до цього психологічно. Звідси капризи, проблеми з дисципліною, недотримання правил, прийнятих у суспільстві, грубість тощо.
Поради батькам
Будьте поінформовані. Вам вже довелося перерости разом з дитиною більш ранні вікові кризи, а значить, ви хоча б трохи підготовлені до того, що маленький янголятко може буквально відразу перетворитися на неслухняного бунтаря. Якщо ж така поведінка – несподіванка, порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом, почитайте книги з дитячої психології, дізнайтеся достовірну інформацію про те, як протікають подібні періоди в житті дитини, якої реакції можна від неї чекати. Все це допоможе вам реагувати на те, що відбувається з воістину спартанським спокоєм.
Майте терпіння. Криза 7 років не триватиме вічність – максимум кілька місяців. І дуже важливо набратися терпіння: все минає, і це пройде. Принаймні, на якийсь час – до чергової, вже підліткової кризи.
Не втрачайте контролю. Коли контроль над собою втрачає дитина, а батьки втрачають від цього голову, ніхто з учасників ситуації не в змозі впоратися з нею. Щоб заспокоїтися і знайти здатність діяти «з холодною головою», прийміть той факт, що дитина просто не може поводитися інакше. І функції капітана вашого корабля, природно, лягають на маму та тата - мудрих дорослих, які здатні впоратися з будь-якою проблемою.
Змініть ставлення. Ви самі (і всі оточуючі) твердили малюкові, що він тепер дорослий. Зараз він і сам у це повірив, і своєю поведінкою вимагає відповідного ставлення. Він виробляє свою власну позицію, думку щодо тієї чи іншої події, по суті, збирає наново свій внутрішній світ, перетворюючись із маленького дошкільника на дорослого школяра. Звісно, він ще зовсім малий. Але спробуйте розширити межі його свободи, поменше опікуватися та забороняти, допоможіть йому розібратися в собі – і криза пройде швидше та легше.
Поведінку зміцнють батьки
Не завжди погана поведінка збігається із віковою кризою семиріччя. Можна спостерігати її і у 5, і у 6 років. Найпоширеніший приклад - примхи в магазині, коли малюк вимагає купити собі щось, а мама чинить опір щосили. Але потім здається: їй складно встояти перед капризами, хниканням, образами та іноді істериками малюка. Так, дитину лають, але одночасно вручають їй злощасну іграшку. І цим закріплюють небажане поведінка.
Що робити? Бути послідовним у своєму вихованні. Варто дати дитині зрозуміти на особистому досвіді, що так звана погана поведінка може принести їй винагороду у вигляді батьківської уваги, обновки та інших бонусів, і перевиховати її буде складно.
Тому дуже важливо:
- домовлятися про можливості та про поведінку в громадському місці заздалегідь («Так, ми підемо в магазин, але купуватимемо продукти, а не іграшки»);
- дотримуватися цих домовленостей, щоб малюк не витворював. Яскрава емоційна реакція мами на примхи теж підкріплює поведінку.
Поради батькам
Самі поводьтеся добре. Якщо ви кажете малюкові, що кричати погано, але регулярно підвищуєте на нього голос – дитина керуватиметься вашими вчинками, а не правильними словами. А отже, поводитиметься неправильно.
Будьте послідовними. Учора мама у відповідь на примхи лаялася, а сьогодні сміється, наче це безневинні витівки. Така поведінка «збиває орієнтири» дитини. Якщо малюк поводиться неналежним чином, така поведінка завжди повинна викликати несхвалення. Тільки тоді капризи, грубість та прояви агресії позбавляються легітимності в очах дитини.
Будьте лаконічними. Іноді краще коротке і ясне "ні", ніж довгі пояснення. І не треба пускатися в осуд із серії «Скільки разів можна тобі говорити!».
Спроба досягти потрібного
Іноді погана поведінка – це зашифрована мова, якою дитина намагається сказати дорослим: мені погано. Вона так скаржиться. І добре, якщо мама вміє читати свою дитину як відкриту книгу і знає її особливості.
Один малюк починає вередувати, коли захворює. Інший стає агресивним, якщо голодний. Третій стає нестерпним, коли втомився і хоче спати. Причиною «поганої» поведінки може бути нудьга, нездатність впоратися з проблемою, страх.
Що робити? Спостерігати за поведінкою своєї дитини, придивлятися та намагатися зрозуміти причини, які єю керують у таких «екстренних» ситуаціях. Іноді дитина занадто мала, щоб вміти озвучити проблему. Все це приходить із віком. Тому, якщо йдеться про дошкільника та молодшого школяра, шукати причину та усувати її доводиться батькам.
Поради батькам
Дотримуйтесь режиму дня. Якщо дитина звикає їсти, спати та гуляти в один і той же час, його рідше турбує нудьга, дратівливість, агресивність.
Задовольнити потреби. Подумайте, що викликало небажану поведінку, і займіться причиною: нагодуйте, напоїть, спати покладіть.
Займайтеся профілактикою проблем. Ви знаєте, що вас чекає довга дорога з дитиною? Сплануйте, як ви погодуєте малюка в дорозі, де він зможе відпочити, чим відволікатимете і розважатимете.
Якщо батьки будуть знати причини поганої поведінки дітлахів, то зможуть заподіяти їй, або допомогти дитині.
( Запрошуємо на наш телеграм канал за посиланням https://t.me/+cxCCLjJVzHw4ZDY )
З повагою, практичний психолог Ящишина Анастасія Костянтинівна
