Психологічні травми та її ознаки у дитини
Дві дитини, які пережили однакову травмуючу подію, можуть мати різні симптоми або відчувати різну ступінь тяжкості травми. Однакова подія може стати травмуючою для однієї дитини і просто засмутити іншу.
Ознаки психологічної травми у дитини
1.Зміни в поведінці. Порівняйте поведінку дитини до і після травми. При наявності помітних змін звичної поведінки можна зробити висновок, що з дитиною щось не так.
2. Дитину легко засмутити. Якщо дитина отримала психологічну травму, вона може плакати або засмучуватися через дрібниці, що не зачіпали її раніше.
Дитина може сильно засмутитися при нагадуванні про що-небудь, пов'язане з травмою.
3. Ознаки регресії. Дитина може повернутися до звичок більш раннього віку і мочитися в ліжко або смоктати палець. Подібне часто відбувається в разі сексуального примусу, але не обмежується такими травмами.
Діти з порушеннями розвитку частіше схильні до регресії, тому в такому випадку визначити причину такої поведінки може бути складніше.
4. Ознаки пасивності та податливості. Травмовані діти, постраждалі від дорослих, можуть намагатися догоджати дорослим, щоб не злити їх.
5. Ознаки гніву і агресії. Дитина, яка отримала психологічну травму, може навмисно влаштовувати сцени, вести себе дратівливо і демонструвати різкі перепади настрою. Також можлива агресія по відношенню до інших.
6. Симптоми хвороби на кшталт головного болю, блювоти і лихоманки. Реакція дитини на психологічні травми і стрес часто проявляється у вигляді фізичних симптомів, які не мають очевидних причин.Симптоми можуть посилитися в моменти стресу і коли дитині потрібно виконувати дії, пов'язані з травмою (йти на уроки після жорстокого поводження в школі).
7. Прихильність до людей і предметів. Дитина може відчувати себе згубленою без близької людини або улюбленої речі на зразок ляльки, ковдри, м'якої іграшки. Якщо дитина пережила психологічну травму, вона може сильно засмучуватися, коли людини або предмета немає поруч, через почуття небезпеки.
8. Страх темряви. Якщо дитина отримала психологічну травму, вона може складно засинати і погано спати ночами, відмовлятися лягати в ліжко. Іноді діти бояться спати одні або без ввімкненого світла. Дитині можуть частіше снитись кошмари і погані сни, траплятися нічні раптові пробудження.
9. Питання про ймовірність повторення події. Дитина може запитувати, чи відбудеться подія знову, а також просити вжити заходів, щоб запобігти ситуації (на кшталт наполегливих прохань акуратно водити автомобіль після аварії). Запевнення дорослих рідко здатні вгамувати побоювання дитини.
10. Низький рівень довіри дорослим. Якщо дорослі не змогли захистити дитину у травматичній ситуації.
11. Страх певних місць. Якщо дитина пережила травмуючу подію в конкретному місці, вона може уникати або відкрито боятися такого місця. Деякі діти можуть впоратися зі страхом в присутності близької людини або особливого предмета, але без них вони не впораються.
12. Почуття провини або сорому. Дитина може звинувачувати себе в травмуючій події через конкретний вчинок, слова або думки.Подібні страхи не завжди раціональні. Дитина може звинувачувати себе в такій ситуації, коли вона не скоїла нічого поганого і ніяк не могла вплинути на події
13. Взаємодія з іншими дітьми. Дитина, яка пережила травму, може цуратися людей і не знати, як поводитися з іншими дітьми або не проявляти інтересу. Деякі діти намагаються обговорити або відтворити травмуючу подію. Це може дратувати або засмучувати інших дітей
14. Дитину легко стривожити. Травма може стати причиною гіпертривожності, коли дитина постійно лишається "насторожі". Вона може лякатися вітру, дощу і раптових гучних звуків. Дитина озвучує свої страхи. Діти, які пережили травмуючу подію, нерідко можуть випробовувати нові страхи і постійно говорити про них. Може здаватися, що дитину неможливо заспокоїти і запевнити в повній безпеці, коли інші люди підходять до неї занадто близько.
15. Думки про самоушкодження або самогубство.
Практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
