Синдром Туретта
Синдром Туретта - це захворювання нервової системи, що виражається в систематичних моторних (рухових) і вокальних (звукових) тиках, яких неможливо контролювати. Перші симптоми проявляються в дитинстві до 4-5 років.
Синдром Туретта є генетичним захворюванням, яке найчастіше передається від батька до сина, набагато рідше воно зустрічається у жінок. При цьому жінки, чиї батьки страждали на цю недугу, дуже схильні до неврозу нав'язливих станів.
Фактори появи синдрому Туретта
Хоча хвороба і є спадковою, деякі фактори активніше провокують її появу. Тому виділяють такі причини синдрому Туретта:
серйозні інфекції під час вагітності;
отруєння токсинами;
психічні травми;
сильні і повторювані стреси;
застосування психотропних речовин (в тому числі неправильне вживання виписаних ліків).
До симптомів синдрому Туретта відносять:
різні мимовільні тики. Посмикування спостерігаються на шиї, обличчі, в області плечей;
хаотичні і часті рухи язика, губ. Причому це може супроводжуватися вигуком різних слів, звуків;
повторення окремих рухів по кілька разів, повторення складів, слів або звуків.
За списком видно, що прояви хвороби бувають моторними (пов'язаними з рухами) і вокальними (пов'язаними зі звуками). Все, що пов'язано з рухом, найчастіше проявляє себе з 2 до 8 років, а вокальні «сплески» характерні і для дітей молодшого віку.
Будь-які тики при такому захворюванні не контролюються. Ці ознаки синдрому Туретта існують як би самі по собі - пацієнт не в силах з ними впоратися. При цьому в стресовій ситуації такі реакції загострюються, стають більш вираженими і частими. В умовах повного спокою і розслаблення тики турбують набагато менше.
В окремих випадках, для проявів синдрому Туретта характерна сезонність.
Пік тяжкості симптомів зазвичай доводиться на підлітковий період. Потім у більшості хворих відбувається помітне поліпшення. Тільки у 10% хворих спостерігається погіршення стану після 20 років.
Стадії захворювання і лікування
Синдром має чотири стадії. Визначають їх в залежності від того, як часто відбуваються тики. Якщо не частіше одного разу на хвилину – це перша стадія. Причому людина часто відчуває, що порив наближається, і вона може її якось замаскувати. На другій стадії відбувається від 2 до 4 тиків на хвилину. Це дає сильне напруження на психіку, приводить до її перезбудження.
Далі процес йде по наростаючій: на третій стадії спостерігається 5 і більше тиків в хвилину, а четверта характеризується дуже частими тиками. В останньому випадку нерідкі серйозні психічні порушення, оскільки ЦНС знаходиться в постійній напрузі.
Повністю вилікувати хворобу за допомогою конкретних програм не можна, але нерідко вона може зникнути самостійно. Наприклад, таке трапляється при статевому дозріванні. Якщо синдром Туретта зберігається з віком, він часто дублює різні психічні розлади. Наслідків, небезпечних для життя, цей синдром в собі не несе, проте погіршує якість життя людини - хоча б з тієї причини, що хворий відчуває себе невпевнено, не може спілкуватися з оточуючими як звичайна людина.
Лікування синдрому Туретта передбачає згладжування виражених симптомів, підвищення якості життя пацієнта.
Вчитель – дефектолог Проніна Софія Андріївна.
