Як правильно сварити дитину
Психологи та педагоги рекомендують уникати сварити дитину, а виховувати її заохоченнями та похвалою. Але якщо ти не маєш за плечима педагогічного диплома, ніколи не відвідував лекцій з дитячої психології, то буває важко утриматися від зауважень або окрику в бік сина, що відбився від рук. І з одного боку це як би нормально – всі ми люди і всі недосконалі. Але з іншого боку, якщо батьки знатимуть, що їхня лайка в багатьох випадках марна, а то й шкідлива для психіки дитини, чи стануть вони даремно витрачати свої сили і нерви, намагаючись криком донести до дитини, що вона не має рації?
Діти, особливо малюки до 2-3 років, просто не зрозуміють, за що на них кричать і їх лають. Вони не мають досвіду «можна» і «не можна», вони не розуміють значення слів «небезпечно» і «боляче». Якщо дитину лають (а діти завжди бояться несхвалення дорослих), то вона шукатиме шляхи оминути неприємну для неї розмову або покарання – вона почне брехати. Навряд чи цей хитрий варіант приховування проказок сподобається дорослим більше, ніж сама провина.
Часті «розбори польотів» виховують у дитині почуття провини, що призводить до невпевненості у своїх силах і стресу. І те, й інше негативно впливає і на психіку, і розумові здібності. Дитина стає замкненою (або, навпаки, агресивною), набирає вагу, заїдаючи негатив всякими шкідливими продуктами, страждає на тики і розлади травлення. Загалом, нічого доброго не виходить, коли батьки «виховують» таким чином дитину, особливо вразливу.
Поганий приклад заразливий. Батьки, що лають дитину, чомусь забувають цей вислів або не відносять його особисто до себе. Адже саме від їхньої поведінки залежатиме і поведінка дитини. Якщо дорослі спокійно і обґрунтовано наставляють малюка і кажуть йому, що його поведінка не приведе ні до чого доброго, то дитина швидше зрозуміє їхню правоту і перестане поводитися погано. Батьки - це зрілі люди, і на відміну від дітей, які мають незміцнілу психіку і нерозвинену фізіологію, вони здатні контролювати свої емоції та вчинки. Але і вони часто бувають неправі, починаючи лаяти дитину ні за що, а просто тому, що через свою втому або нерозуміння їм здалося, що дитина робить щось на зло їм. Тож чи варто, враховуючи всі ці нюанси, взагалі починати лаяти дитину?
Як «лаяти» правильно
Слово «лаяти» не дарма взято в лапки. Вище вже говорилося, що лаяти дитину не варто – це марно. Замініть лайку покаранням, якщо здається, що дитина заслужила на це, але карати треба так, щоб дитина зрозуміла, що була не права. Але перш ніж вводити санкції, слідуйте деяким порадам фахівців, які допоможуть справлятися з проблемними дітьми без криків і лайки. Якщо малюк ще малий, щоб зрозуміти, що у світі є небезпеки, то допоможіть йому навчитися уникати їх.
Спробуйте пояснити малюкові, що праска і плитка - гарячі, і вона обпечеться, якщо їх чіпатиме. Щоб не боятися за малюка і не кричати йому щоразу слово «не можна», зробіть будинок максимально безпечним для малюка. Є безліч способів пояснити дитині, чому не можна скнарити, битися, грати з їжею і спеціально падати в калюжу, хоча це і весело. Але найголовніше – це, щоб він почув те, що до нього хочуть донести батьки. А для цього потрібен контакт і зоровий, і емоційний, а якщо мама кричатиме, то її не почують, а тільки злякаються. Батьки, визначте для себе коло неприпустимих вчинків малюка.
Не лайте його за пізнання світу (вимірював рівень води в калюжі, або поліз на підвіконня, приклав магніт до екрану телевізора), за прояв самостійності (просипав пластівців, коли намагався насипати їх у тарілку). Нехай дитина розмальовує шпалери і пускає у ванні кораблики, але нехай ці шпалери будуть спеціально для нього приклеєні на шафу, а кораблики плаватимуть під час вечірнього купання та під наглядом мами.
Головне – розставте пріоритети і дитині, і собі. Щоб не доводити ситуацію до покарання, навчіть дитину бути чесною.
Брехня – більша провина, ніж ненароком розбита під час гри улюблена мамина ваза. Тільки якщо малюк не боятиметься покарання, він буде чесний із батьками. Перш ніж лаяти дитину, заспокойтесь самі. Вийдіть в іншу кімнату, глибоко вдихніть і, дорахувавши до 10, видихніть.
Тільки спокій мами та її засмучений тон зможуть переконати малюка у його неправоті. Навчіть дитину чесно пояснювати мотиви своїх вчинків та вести діалог із батьками на рівних. Це допоможе не лаяти її, а виховувати.
( Запрошуємо на наш телеграм канал за посиланням https://t.me/+cxCCLjJVzHw4ZDY )
З повагою, практичний психолог Ящишина Анастасія Костянтинівна
