Роль казок у розвитку дитини дошкільного віку
Дошкільний вік є найбільш важливим періодом формування моральних і загальнолюдських цінностей у дітей. Одним з ефективних засобів розвитку доброзичливих взаємин у дошкільнят є казка. У чарівний світ казок дитина потрапляє в самому ранньому віці. Слухаючи їх, малюк, немов по сходах, йде по життю і залишається з нею назавжди. З дитячої казки починається його знайомство зі світом літератури, з миром людських взаємин і з навколишнім світом.
Що ж таке казка?
Казка - один із основних жанрів народної творчості, епічний, розповідний, сюжетний твір усного походження. В основі казки - захоплююча розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються й переживаються як реальні.
Народні казки різняться між собою сюжетами, героями, проблематикою, сферою побутування, адресатною спрямованістю тощо. На основі цих відмінностей і виокремлюються конкретні жанрові різновиди народної казки:
1) казки про тварин;
З історичного погляду найдавніший жанр казок. Їх виникнення тісно пов'язане з тотемістичними віруваннями, культом тварини як покровителя й захисника роду. Головними дійовими особами у цих казках є тварини. Іноді у цих казках фігурують і люди, однак їхня роль другорядна; оповідь ведеться з погляду тварин, а не людей. Ця властивість казок про тварин кардинально відрізняє їх від чарівних, у яких функція тварин лише допоміжна. Казкам про тварин притаманні діалогічна форма побудови, значна кількість звуконаслідувальних слів, ритмізованих пісень. Це сприяє тому, що діти їх краще запам'ятовують.
Наприклад, такі казки: «Вовк та семеро козенят», «Пан Коцький» та інші.
2) чарівні (героїко-фантастичні) казки;
Їх виділяють в окрему групу за специфікою їх сюжетної побудови. Вони володіють однотипною структурою. Викрадення жар-птиці, коня чи царівни, побудова палацу за одну ніч, переправа в інше королівство на літаючому коні, орлі чи килимі, зустріч на шляху звірів, які „колись у пригоді стануть“, загадування загадок, перевтілення в пташку, зайця тощо - ці та інші мотиви типові для чарівної казки. Традиційні зачини („Давним давно за синіми морями за скляними горами жив собі...“; „Раз був де не був, у тій землі, де уже край світу.“) та кінцівки („З того часу жили вони поживали і добра наживали. Може, і нині живуть, як не повмирали“; „Розбився горнець - нашій казці кінець“; „Все це я сам видів. Коли я сів на весло воно мене сюди принесло. А хто не вірить, той най перевірить“) бережуть структуру казки.
Головний герой чарівної казки завжди перемагає. У цьому йому допомагають чарівні помічники - антропоморфні (дідусь, бабуся, Вернигора, Крутиус, Об'їдайло, Обпивайло) чи зооморфні (кінь, орел, вовк), чарівні предмети (торбинка- волосянка, сопілка, перстень, шапка-невидимка, скатертина, жива та мертва вода), які й визначають специфічний характер казкової фантастики. Торжество добра над злом - одна з головних рис чарівної казки. Її фінал обов'язково щасливий.
3) соціально-побутові (новелістичні);
Персонажі цих казок - люди різних соціальних верств. Селянин, швець, солдат, наймит, циган, кріпак чи просто бідняк - герої побутових казок. Їхні противники, носії зла - це, як правило, представники соціальної верхівки: піп, дяк, пан, суддя, багач. Прикметно, що антагоністи тут - не фантастичні істоти (як змій, баба Яга), а цілком реальні, земні люди. Тобто, героєві, щоб покарати кривдника, не треба їхати у „тридев'яте“ царство. Головний конфлікт тут лежить у соціально - побутовій площині. Якщо у чарівних казках завжди є поділ на „своє“ та „чуже“ королівство, то в соціально-побутовій казці світ один - цілком повсякденний та реальний, у якому живуть і герой, і його супротивники. У героя побутової казки немає чарівних предметів та помічників, які б допомогли йому або зробили все за нього. Герой перемагає свого кривдника сам, без будь-чиєї допомоги. Власний розум, уміння, хитрість, кмітливість - єдина його зброя проти зла. Тому соціально-побутові казки майже завжди комічні, дотепні, гумористичні, веселі, іноді навіть сатиричні.
На що впливає казка?
Казка активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває його сприйнятливість і емоційність. Дитина вчиться розуміти вчинки героїв казки та події казкового сюжету. Казка тим часом допомагає ій сформувати своє ставлення до навколишньої дійсності, до вчинків людей, викликає прагнення наслідувати поведінку хорошого казкового героя і противитися поганим вчинкам тих чи інших героїв. Таким чином у дитини формуються певні моральні установки.
Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним проведенням часу. Казки можна розглядати як спосіб зняття тривоги у дитини. За допомогою казок можна допомагати долати негативні сторони особистості, що формується. Вибираючи казку для дитини, обов’язково треба враховувати особливості емоційного розвитку вашого малюка.
Дитячі казки розширюють словниковий запас малюка, допомагають правильно будувати діалог, розвивають зв’язне логічне мовлення. У казках завжди перемагає добро — це дуже важливо у вихованні дітей на казках. Дитині легше буде справлятися з життєвими труднощами.
Тому можна сказати, що казка – це важливий інструмент для формування уяви, сприйняття, мовлення, емоційної сфери та вольових якостей. Казок велике різноманіття, тому, якщо дитині не подобається та чи інша казка, завжди можна знайти ту, яка йому сподобається.
Практичний психолог Ящишина Анастасія Костянтинівна
