Особливості пам'яті дитини із ЗПР
Для дітей із затримкою психічного розвитку характерна значна неоднорідність порушених і збережених ланок психічної діяльності, а так само яскраво виражена нерівномірність формування різних сторін психічної діяльності.
Як показують численні клінічні та психолого-педагогічні дослідження, значне місце в структурі дефекту розумової діяльності при даній аномалії розвитку належить порушенням пам'яті.
Спостереження педагогів і батьків за дітьми з ЗПР, а також спеціальні психологічні дослідження вказують на недоліки у розвитку їх мимовільної пам'яті. Діти, які нормально розвиваються, запам'ятовують інформацію легко, ніби само собою; а у їх відстаючих однолітків це викликає значні зусилля і вимагає спеціально організованої роботи з ними.
Однією з основних причин недостатньої продуктивності мимовільної пам'яті у дітей з ЗПР є зниження їх пізнавальної активності. У дослідженні Т. Єгорової цій проблемі була приділена більша увага. Одна з експериментальних методик передбачала використання завдання, мета якого полягала в розкладанні картинок із зображеннями предметів на групи відповідно до початкової літери назви цих предметів. Було виявлено, що діти із затримкою розвитку не тільки гірше відтворювали словесний матеріал, але й витрачали на його пригадування помітно більше часу, ніж їх однолітки, які нормально розвиваються. Головна відмінність полягала в різному ставленні до поставленої мети. Діти із ЗПР самостійно майже не робили спроб домогтися більш повного згадування і рідко застосовували для цього допоміжні прийоми. У тих випадках, коли це все ж відбувалося, найчастіше спостерігалася підміна мети дії. Допоміжний спосіб використовувався не для пригадування потрібних слів, що починаються на певну букву, а для придумування нових (сторонніх) слів на ту ж літеру.
У дослідженні Н. Піддубного вивчалася залежність продуктивності мимовільного запам'ятовування від характеру матеріалу і особливостей діяльності з ним у дошкільників із ЗПР. Досліджувані мали встановлювати смислові зв'язки між одиницями основного і додаткового наборів слів і картинок (у різних комбінаціях). Діти із ЗПР виявили труднощі при засвоєнні інструкції до серій, які вимагають самостійного підбору іменників, які підходять за змістом, до пред'явлених експериментатором картинок або слів. Багато дітей не зрозуміли завдання, але прагнули швидше отримати експериментальний матеріал і почати діяти. При цьому вони, на відміну від дошкільнят нормального розвитку, не могли адекватно оцінити свої можливості і були впевнені, що знають, як виконувати завдання. Виявилися виразні відмінності як за продуктивністю, так і за точністю і стійкістю мимовільного запам'ятовування. Кількість правильно відтвореного матеріалу в нормі було вище в 1,2 рази.
Н. Піддубний відзначає, що наочний матеріал запам'ятовується краще вербального і в процесі відтворення є більш дієвою опорою. Автор вказує на те, що мимовільна пам'ять у дітей із ЗПР страждає не в такій мірі, як довільна, тому доцільно її широке використання при їх навчанні.
Т. Власова, М. Певзнер вказують на зниження довільної пам'яті у дітей з затримкою психічного розвитку як на одну з головних причин їх труднощів у шкільному навчанні. Ці діти погано запам'ятовують тексти, не утримують в умі мети і умови завдання. Їм властиві коливання продуктивності пам'яті, швидке забування вивченого.
Специфічні особливості пам'яті у дітей з ЗПР:
- зниження обсягу пам'яті й швидкості запам'ятовування;
- мимовільне запам'ятовування менш продуктивне, ніж в нормі;
- механізм пам'яті характеризується зниженням продуктивності перших спроб запам'ятовування, але час, необхідний для повного заучування, близький до норми;
- переважання наочної пам'яті над словесною;
- зниження довільної пам'яті;
- порушення механічної пам'яті.
Таким чином, у роботі з дітьми із ЗПР потрібно враховувати наступні особливості: зниження довільної пам’яті, складнощі при запам’ятанні матеріалу, а також розуміння інструкцій при проведенні діагностики.
Практичний психолог: Ящишина Анастасія Костянтинівна
