A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальна установа "Одеський інклюзивно - ресурсний центр № 7"

Логопедичні прийоми збагачення та уточнення мовленнєвого словника дитини

Дата: 22.01.2021 11:56
Кількість переглядів: 139

На другому-третьому році життя дитини, в період інтенсивного освоєння складу

рідної мови, розвитку форм та функцій мовлення, особливого значення набуває

формування мовленнєвого словника. Оволодіння словниковим складом рідної мови

в цьому віці тісно пов’язане і зумовлює вдосконалення вимови слів у дітей,

оволодіння граматичними нормами мови. Основним логопедичним прийомом

формування правильної вимови на даному етапі є наслідування мовлення дорослих,

внаслідок чого малюк покращує власну вимову звуків у словах. Процес оволодіння

граматичною будовою мови і задачі словникової роботи тісно пов’язані між собою,

оскільки використання слів в контексті зумовлює побудову з них речень, а

відповідно і граматичну зміну слів, узгодження їх один з одним. Як відомо, всі діти

– різні, а тому володіють різними рівнями засвоєння слів. Одні малюки розуміють

слово, але не використовують його в мовленні; другі – впізнають і називають

предмет, дію, якість, відношення, але лише у визначених умовах; треті – розуміють і

правильно використовують слово в будь-яких доступних їм зв’язках і

відношеннях.

Мовленнєвий словник дитини повинен включати загальні групи слів:

– назви предметів, дій з ними, їх якостей і відношень із найближчого оточення

малюка;

– узагальнюючі поняття («іграшки», «посуд», «меблі», «одяг», «фрукти»), що

об’єднують знайомі дітям предмети попередньої групи;

– назви предметів відносно далекого, але зрозумілого для малюка змісту,

характерні для них дії, якості, відношення («транспорт», «тварини та їх дитинчата»);

– різні частини мови, що характеризують відносини між дитиною і дорослими

та однолітками.

Логопедичні прийоми збагачення і уточнення мовленнєвого словника

дитини:

1. 1. Показ предмета і його називання. Для того, щоб уявлення про предмет

було чітким, потрібно уважно роздивитись його разом з дитиною і назвати.

2. Прохання - пропозиція вимовити (сказати) певні слова. Наприклад: «Сорока-

ворона на припічку сиділа. – Скажи: «на припічку сиділа».

3. Пояснення значення предмета. Цей логопедичний прийом посилює інтерес до

слова, забезпечуючи повноцінне його розуміння. Наприклад: «Це – праска. Нею

прасують білизну. Це – ніж. Він гострий. Ним нарізають хліб. Якщо необережно

користуватись ножем, можна порізати руку.»

4. Доручення, які вимагають від дитини відповіді - дії (знайди, покажи, дай,

принеси, зроби щось).

5. Використання дорослим нового слова у поєднанні з різними знайомими словами.

«Дзьобає. Курочка дзьобає. І курчатка дзьобають. Дзьобають зернятка. Курочка

швидко дзьобає. І курчатка намагаються швидко дзьобати».

Такі логопедичні прийоми, а також їм подібні, допомагатимуть закріпити в

пам’яті дитини назви предметів, дій, відношень тощо, спонукатимуть її вимовляти

потрібні слова.

Вчитель-логопед Калабіна Тетяна Анатоліївна


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень