Рекомендації батькам гіперактивних дітей
Рухова активність, допитливість, деяка непосидючість притаманні майже кожній дитині. Але існує група дітей, у яких ці якості досягають патологічного рівня. Таких дітей називають гіперактивними.
Гіперактивність - це неврологічне та поведінкове порушення, властиве дитячому віку, при якому процеси збудження нервової системи значно перевершують процеси гальмування.
Основними проявами цього порушення є: неуважність, підвищена активність, імпульсивність. Гіперактивній дитині важко концентрувати увагу, управляти своєю поведінкою, вчитися, утримувати в пам'яті необхідну інформацію.
Ось декілька порад батькам щодо виховання такої дитини:
У відносинах з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі". Хваліть її в випадках, коли вона цього заслужила, підкреслюйте навіть незначні успіхи. Пам'ятайте, що гіперактивні діти часто ігнорують догани і зауваження, але чутливі до найменшої похвали.
Не вдавайтеся до фізичного покарання. Пам'ятайте, що ваші стосунки з дитиною повинні ґрунтуватися на довірі, а не на страху. Дитина завжди повинна відчувати вашу допомогу і підтримку.
Разом вирішуйте виниклі труднощі.
Якщо ви щось забороняєте дитині, постарайтеся пояснити, чому саме так робите.
Доручіть їй частину домашніх справ, які необхідно виконувати щодня (годувати собаку, протирати пил з підвіконня, тощо.) І ні в якому разі не виконуйте їх за неї, за винятком певних обставин.
Можна завести "Щоденник самоконтролю" і відзначати в ньому разом з дитиною її успіхи вдома і в школі. Ось приблизні графи, які можуть бути в цьому щоденнику: виконання домашніх обов'язків, навчання в школі, виконання домашніх завдань.
Уникайте завищених чи, навпаки, занижених вимог до дитини. Намагайтеся ставити перед нею завдання, що відповідають її здібностям.
Визначте для дитини рамки поведінки - що можна і що не можна. Вседозволеність однозначно не принесе ніякої користі. Незважаючи на наявність певних недоліків, гіперактивні діти повинні справлятися зі звичайними для всіх підростаючих дітей проблемами.
Не навязуйте їй жорстких правил. Ваші інструкції повинні бути вказівками, а не наказами. Вимагайте виконання правил, що стосуються її безпеки і здоров'я.
Зухвала поведінка дитини часто є її способом привернути Вашу увагу. Проводьте з нею більше часу: грайте, навчайте, як правильно спілкуватися з іншими людьми, як вести себе в громадських місцях, як переходити вулицю і іншим соціальним навичкам.
Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Прийом їжі, ігри, прогулянки, підготовка до сну повинні відбуватися в один і той же час. Нагороджуйте дитину за дотримання цього розпорядку.
Вдома слід створити для дитини спокійну обстановку. Ідеально було б надати їй окрему кімнату - там має бути мінімальна кількість предметів, що можуть відволікати, розсіювати увагу дитини. Колір шпалер не повинен бути занадто яскравим, а навпаки – заспокійливим (відмінним варіантом буде блакитний колір).
Якщо дитині важко вчитися, не вимагайте від неї високих оцінок з усіх предметів. Досить мати гарні оцінки по 2-3 основним.
Створіть необхідні умови для роботи. У дитини повинен бути свій куточок, під час занять на столі не повинно бути нічого, що відволікало б її увагу. Над столом не повинно бути ніяких плакатів і фотографій.
Оберігайте дитину від перевтоми, оскільки вона призводить до зниження самоконтролю і наростання рухової активності. Не дозволяйте їй довго сидіти біля телевізора.
Намагайтеся, щоб дитина висипалася. Недолік сну веде до ще більшого погіршення уваги і самоконтролю.
Розвивайте в неї усвідомлене гальмування, вчіть контролювати себе. Перед тим, як щось зробити, нехай порахує від 10 до 1.
Пам'ятайте! Ваш спокій - найкращий приклад для дитини.
Давайте дитині більше можливості витрачати надлишкову енергію. Корисною буде щоденна фізична активність на свіжому повітрі - тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття. Розвивайте гігієнічні навички, включаючи загартовування. Але не перевтомлюйте дитину.
Виховуйте у дитини інтерес до якого-небудь заняття. Кожній дитині важливо відчувати себе вмілою і компетентною в якійсь галузі. Завдання батьків - знайти ті заняття, які б вдавалися дитині і підвищували її впевненість в собі. Буде добре, якщо у вільний час дитина буде зайнятою своїм хобі. Однак не слід перевантажувати дитину заняттями в різних гуртках, особливо в таких, де значні навантаження на пам'ять і увагу, а також, якщо дитина особливої ??радості від цих занять не відчуває.
Вчитель – дефектолог Проніна Софія Андріївна.
