Консультація практичного психолога "Комплекс провини того хто вижив"
Людина, яка вижила в критичній ситуації, де загинули багато інших людей, можливо, його близькі родичі, знайомі, друзі, товарищі по службі, відчуває глибоке почуття провини. Вона починає нескінченно шукати виправдання власному порятунку, звинувачуючи себе в тому, що залишилася живою.
Симптоми провини того, хто вижив, можуть протікати і не в такій явній формі.
Прислухайтеся до себе, або до того, що кажуть ваші друзі та близькі.
До симптомів "провини того, хто вижив" у наших військових реаліях можуть відноситись такі прояви:
*відчуття своєї марності
*почуття що робите недостатньо
*навколишні люди видаються більш знаючими, компетентними, знаються на ситуації і зробили безумовно більше ніж ви.
Як полегшити свій стан?
Перелічимо кілька етапів.
Пункт 1. Виявити в собі почуття провини та визнати, що це воно.
Якщо ви раптово відчули себе засмученим, стурбованим, схвильованим, безперервно думаючим про військові дії, або просто робите дурні, саморуйнівні речі, спробуйте подумати про те, коли почалося почуття, до або після початку військового конфлікту, ви були з кимось або знаходилися на самоті. Запитайте себе, чи відчуваєте ви, що терміново повинні почати робити більше. Подумайте про кого ви хвилюєтеся зараз насамперед.
Пункт 2. Перегляньте свої думки щодо власних можливостей у цій ситуації.
Тут важливо розуміти, що ви можете зробити реально. Не ставте собі не реалістичних цілей. Кожен робить зараз у міру своїх можливостей. Відстежуйте власні саморуйнівні моделі (якщо є), і намагайтеся їх зупиняти.
Пункт 3. Вирішіть, чи є у вас спосіб допомогти оточуючим.
Виявивши своє почуття провини та провівши його аналіз. Сядьте і вже з вільною головою подумайте, чи можете ви щось зробити для людей, про яких наразі турбуєтеся. Ми не говоримо зараз про те щоб перестати бути співчутливими.
Якщо є реальні дії, які ви можете зробити, складіть план та зробіть це.
У конкретній ситуації, в якій ви страждаєте від провини, використовуючи когнітивний аналіз, ви, напевно, зможете з'ясувати, чи можете ви реально допомогти.
Пункт 4. Виробляємо толерантність до почуття провини. Якщо немає можливості допомогти людям, про яких ви зараз турбуєтеся, важливо навчитися зупиняти себе та потік своїх думок.
Щоб впоратися з почуттям провини, необхідно розвинути навички тимчасового перенаправлення свого розуму на інші питання, використовуючи методи, які не завдадуть вам шкоди або не вплинуть на власне благополуччя.
Каушанська Маргарита Володимирівна
Чи помічали ви у себе симптоми "провини того, хто вижив", якщо так, то з якими проявами стикалися?
