Булінг. Особистість дитини агресора. Що робити, якщо ваша дитина - булер?
Булінг в освітньому середовищі - це дуже важлива і активно обговорювана зараз тема. Не будемо зупинятись на основних поняттях. В ситуації булінгу беруть участь Агресор, Жертва, Свідки. В більш розширеній класифікації виділяють ще Захисників жертви та Послідовників агресора. Наша задача сьогодні обговорити особистість агресора (інакше булера), та як реагувати, якщо ви дізналися, що ваша дитина стала організатором цькування.
До булерів можна також віднести і переслідувачів, які діють за вказівкою сильніших агресорів в класі.
За якими ознаками можна відрізнити Булера і дітей, схильних до цькування:
імпульсивність;
дратівливість;
емоційна лабільність;
завищена самооцінка;
ворожість (агресивність) ;
відсутність комунікативних навичок при зовнішньому дотриманні загальноприйнятих норм і правил;
схильність до брехні, або шахрайство.
Досить часто до булінгу приєднується група переслідувачів, з якими булер здійснює свою агресію.
Хто найчастіше стає переслідувачами, помічниками булера:
несамостійні діти, що легко піддаються впливу оточуючих, безініціативні діти;
діти, які завжди прагнуть слідувати правилам, якимось стандартам
(дуже старанні і законослухняні);
діти, не схильні визнавати свою відповідальність за те, що відбувається
(найчастіше вважають винними інших);
діти, часто схильні до жорсткого контролю з боку старших (їх батьки дуже вимогливі і схильні застосовувати фізичні покарання);
егоцентричні, які не вміють ставити себе на місце іншого (в бесідах часто говорять: «Я й не подумав про це»);
не маючи впевненості в собі, дуже дорожать «дружбою», наданою довірою з боку лідерів класу;
боягузливі і озлоблені діти.
ЯК РЕАГУВАТИ БАТЬКАМ, ЯКІ ДІЗНАЛИСЯ, ЩО ДИТИНА - ОРГАНІЗАТОР БУЛІНГУ?
Чітко назвіть те, що відбувається: «Те, що ти робиш - це насильство».
Найчастіше діти не усвідомлюють, що відбувається, для них все може виглядати невинною грою або проявом особистої неприязні. Вони не бачать ситуацію системно. Важливо також те, що агресор майже ніколи не замислюється про те, як насправді відчуває себе жертва і наскільки його дії сильно її зачіпають. Булінг - спосіб заробити статус в колективі, страждання жертви - «побічний продукт».
Попросіть дитину поставити себе на місце жертви, описуючи конкретні дії: «Ось уяви, ти приходиш в клас, ніхто з тобою не вітається, а тільки сміються між собою, дивлячись на тебе. Твої речі як би випадково кидають на підлогу. На перерві тебе штовхають і замикають в туалеті, а потім ховають твій портфель, викинувши на смітник весь його вміст ».
Позначте ставлення до подій: «Це серйозна проблема, причому не тільки твоя, а всієї групи (класу). Є проблеми, хвороби, якими хворіють не люди, а колективи. Так у вас і сталося. Потрібно терміново вживати заходів, вам потрібна допомога ».
Можна подивитися разом фільм про цькування ( «Чучело», «Повелитель мух»). Поспівчувайте переживанням дитини, яка постає у ролі жертви.
Підтримайте вашу дитину в намірі змінитися. Хваліть її за дотримання встановлених шкільних правил поведінки, скажіть, що ви будете допомагати їй змінити поведінку, продумайте план заходів, що сприяють позитивним змінам.
Позитивно проводите з вашою дитиною час.
Контролюйте.
Допомагайте розвивати соціальні навички (дружби, взаємодопомоги, відповідальної поведінки).
Дитина особливо гостро потребує вашої підтримки на етапі зміни. І дуже важливо бути для неї прикладом для наслідування. 
Важливо пам'ятати, що, будучи батьками, ми вчимо наших дітей як навмисно (через те, що ми їм говоримо, поради, які ми даємо, уроки, які ми викладаємо, цінності,
які ми намагаємося прищепити, і так далі), так і ненавмисно – представляючи їм МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКИ (психологи називають цей процес навчання «соціальним навчанням»). Отже, погляди дитини і стратегії боротьби з агресією будуть певною мірою залежати від того, що дитина спостерігала вдома і в інших колективах, наприклад, в школі.
Тому дуже важливо враховувати те, чому дитина може навчитися у вас, як у батьків з точки зору аналізу ваших власних способів впоратися з гнівом і конфліктами в сім'ї.
А чи стикалися ви з проблемою булінгу? Чи доводилося вам перебувати колись в одній із перерахованих на початку статті ролей? Якщо так, то як ви себе почували? Робіть дописи в коментарях, нам дуже цікаві ваші історії.
Практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
