🍭Як порядок народження впливає на особистість дитини (за А. Адлером) 🍭. Як формується особистість єдиної дитини у сім'ї
А. Адлер вважав, що позиція єдиної дитини унікальна, тому що їй не доводиться конкурувати з братами та сестрами. Подібно до первістків, єдині діти в сім'ї отримують багато уваги з боку батьків. Але, на відміну від первістків, ця увага не переходить на молодших дітей. Проте, перебуваючи надто довго під опікою матері, такі діти очікують на такий самий захист і турботу від інших. Відповідно, у них може сформуватися залежність та егоцентризм.
Відсутність конкуренції та необхідності боротися за батьківську увагу позначається на тому, що дитина змушена в основному орієнтуватися на дорослий зразок поведінки. І зазвичай єдині діти більш вправні у відносинах з дорослими, здатні швидко — набагато швидше, ніж з однолітками — знаходити з ними спільну мову.
Єдина дитина часто позбавлена необхідності у розвитку свободи: при найменших труднощах відразу з'являються дорослі із прагненням допомогти. Але, старанно оберігаючи малюка від хвилювань і переживань, батьки вчать його безпорадності та невпевненості у собі.
У той же час, за правильного підходу, єдина дитина може отримати великі переваги — якщо батьки ставляться до неї за віком, вчасно відпускаючи від себе, дозволяючи випробовувати свої сили, спілкуватися та дружити з однолітками.
Виховуючи єдину дитину, важливо зняти з неї вантаж завищених очікувань та вимог і не вирощувати «комплекс відмінника». Рекомендуємо назавжди забути фразу «ти не виправдав моїх надій» та дозволити дитині обирати самостійно: друзів, захоплення та хобі.
Оскільки єдина дитина позбавлена можливості грати роль «вчителя» та «старшого» для своїх молодших братів і сестер, то краще, щоб серед її друзів були не тільки однолітки, а й діти, з якими вона відчує себе дорослою, розумною, сильною та турботливою. До речі, це також потрібно і молодшим дітям.
Як бачимо, кожна дитина народжується у певних умовах, що впливають на її емоції, поведінку та особливості характеру. Варто пам'ятати, що діти, різниця у народженні яких становить понад п'ять років, мають переважно як риси єдиної дитини, так і якості, притаманні їхньому справжньому порядку народження. Але, незалежно від того, скільки дітей ви маєте, рекомендуємо вибудовувати з кожним малюком окрему лінію стосунків, намагатися приділяти їм достатньо уваги та підкреслювати їхню значущість для вас.
З повагою, практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна 
