Консультація психолога на тему стилів батьківського виховання.
Сьогодні поговоримо про класифікацію стилів виховання, що була запропонована психологами Лічко та Ейдеміллером. Спираючись на основні характеристики типів виховання дитини (ступінь гіперпротекції; задоволеність потреб; вимоги до дитини; санкції, що накладаються на неї; виховна невпевненість батьків), вони дають формальний опис стилів виховання.
1. Гіпопротекція. Характеризується недоліком опіки та контролю. Дитина залишається без нагляду. До підлітка виявляють мало уваги, немає інтересу до його справ, часті фізична занедбаність та недоглянутість. При прихованій гіпопротекції контроль і турбота мають формальний характер, батьки не включаються в життя дитини. Невключеність дитини в життя сім'ї призводить до асоціальної поведінки через незадоволеність потреби в любові та прихильності.
2. Домінуюча гіперпротекція. Виявляється у підвищеній, загостреній увазі та турботі до дитини, дріб'язковому контролі поведінки, стеженні за дитиною, заборонах та обмеженнях. Дитину не привчають до самостійності, пригнічують розвиток її почуття самостійності та відповідальності. Це призводить або до реакції емансипації, або до безініціативності, невміння постояти за себе.
3. Потураюча гіперпротекція. Так називають виховання "кумира сім'ї". Батьки прагнуть звільнити дитину від найменших труднощів, потурають її бажанням, надмірно обожнюють і опікуються, захоплюються його мінімальними успіхами і вимагають такого ж захоплення від інших. Результат такого виховання проявляється у високому рівні домагань, прагненні до лідерства при недостатніх завзятості та опорі на свої сили.
4. Емоційне заперечення. Дитиною тяжіють. Його потреби ігноруються. Іноді з ним жорстоко поводяться. Батьки (або їх "заступники": мачуха, вітчим тощо) вважають дитину тягарем і виявляють загальне невдоволення дитиною. Часто зустрічається приховане емоційне заперечення: батьки прагнуть завуалювати реальне ставлення до дитини підвищеною турботою та увагою до неї. Цей стиль виховання має найбільш негативний вплив на розвиток дитини.
5. Жорстокі взаємини. Можуть проявлятися відкрито, коли на дитині зривають зло, застосовуючи насильство, або бути прихованими, коли між батьками та дитиною стоїть "стіна" емоційної холодності та ворожості.
6. Підвищена моральна відповідальність. Від дитини вимагають чесності, порядності, почуття обов'язку, що не відповідають її віку. Ігноруючи інтереси та можливості дитини, покладають на неї відповідальність за благополуччя близьких. Їй силоміць приписують роль глави сім'ї. Батьки сподіваються на особливе майбутнє своєї дитини, а дитина боїться розчарувати їх. Часто дитині доручають турботу за молодшими дітьми чи старими.
А ми поки що сподіваємось на злагоду та порозуміння у кожному домі. Якщо у вас виникають труднощі у взаємодії з дитиною, чи розбіжності у поглядах на виховання із вашим партнером чи родичами, наші спеціалісти завжди готові надати консультацію стосовно цієї проблематики (та не тільки).
На варті вашого спокою, ІРЦ № 7 !)
Матеріали підготувала практ.психолог Каушанська М.В.
