Вправи на розвиток орієнтування в просторі.
Просторове орієнтування – це складний системний механізм, в основі якого лежать процеси сприймання та уявлення, беруть участь зоровий, слуховий, кінестетичний аналізатори (відчуття положення і руху тіла та його частин).
Мета: розвиток вмінь і навичок самостійної роботи і орієнтації у просторі.
Завдання: знання власного тіла; розрізнення просторових ознак і відношень предметів; сприймання простору й оцінювання відстані; визначення віддаленості предмета та його місцезнаходження; орієнтування в просторі; визначення просторових відношень між предметами.
Компоненти просторового орієнтування: ознаки відношення форми величини напрямки положення віддаленість.
Етапи розвитку практичного орієнтування у просторі (за Л.І. Плаксиною)
I етап- орієнтування «на себе»: вміти розрізняти і правильно називати частини свого тіла, їх розташування, орієнтуватися у кімнатах, розрізняти ознаки предметів за допомогою зору, орієнтуватися із залученням дотику, слуху, нюху.
ІІ етап - орієнтування «від себе» (точка відліку - власне тіло): мати уявлення про верхню і нижню, передню і задню, праву і ліву сторони тіла, ознайомлення з поняттями: далеко, близько;
ІІІ етап - орієнтування «розташування»: словесне позначати розташування предметів у найближчому просторі з точкою відліку від себе, знаходити, пересуватися в у названих напрямках, визначати сторони предметів.
Етапи розвитку практичного орієнтування у просторі (за Л.І. Плаксиною)
IV етап - орієнтування по схемі: визначати напрямок розташування предметів, що знаходяться на значній відстані від них, позначати розташування предметів відносно один одного в навколишньому середовищі (стоїть, висить, тощо); позначити напряму руху. V етап - самостійне складання схем простору: подумки уявляти себе на місці, порівнювати розташування предметів у реальному просторі з їх відображенням у дзеркалі, використовувати та позначати просторові відношення прийменниками і прислівниками, виділяти в навколишньому просторі предмети, які є орієнтирами.
Дидактичні завдання: Гра «Дзеркало»Мета: закріпити вміння орієнтуватися «на самому собі», знати частини тіла, розрізняти праву і ліву руку, розвиток уваги, пам'яті, діяти за алгоритмом.
Завдання: діти стоять вільно перед педагогом, який пропонує їм стати «дзеркалом» і повторювати всі його рухи. Діти відображають рухи вихователя. Спочатку даються нескладні рухи, а потім їх можна ускладнити.
Матеріал: просторова кімната, набір підготовлених рухів, в якому задіяні всі частини тіла.
Вчитель-реабілітолог Ольга Тимощук
Інформація з відкритих інтернет-ресурсів
