Розлади харчової поведінки (РХП). Компульсивне переїдання.
Компульсивне переїдання - це регулярне непомірне споживання великої кількості їжі, яке супроводжується відчуттям провини і відрази до себе і відчуттям неможливості це зупинити.
Воно може виникати у тих, хто страждає на анорексію або булімією.
До його ознак відносять ситуації, коли діти їдять:
занадто швидко;
до почуття переїдання;
завжди (незалежно від того голодні вони чи ні);
частіше на самоті, щоб приховати кількість споживаної їжі.
Розлад харчування може носити періодичний або постійний характер, але в обох випадках вимагає лікарського уваги. Часто спостерігаються ситуації, коли дитина може заїдати емоції що її переповнюють (нудьгу, смуток або радість).
Причини розвитку компульсивного переїдання у дітей можуть бути різними: психологічні, соціальні, культурні.
Самою хворобою є емоційна незадоволеність, яка може мати найрізноманітніші джерела. Серед них - самотність, відсутність довірчих близьких відносин, відсутність підтримки, часті стреси, горе, яке неможливо пережити, злість, образа, заздрість, надмірний контроль і самоконтроль в усіх сферах життя. Наслідком емоційної незадоволеності є будь-який розлад в області почуттів, який може бути ситуативним або хронічним. В цьому випадку їжа компенсує те, чого бракує.
В принципі, ті діти, які багато їдять, зовсім не обов'язково мають компульсивний розлад. У період росту дитина має потребу у великій кількості поживних речовин, необхідних організму. В результаті цього відрізнити компульсивне переїдання від тимчасового підвищення апетиту, досить складно. До стану нервової булімії схильні різні типи підлітків – імпульсивні, схильні до несвідомих дій, емоційно нестійкі і невпевнені в собі, залежні від інших людей.
Підлітки, які страждають переїданням, споживають їжу набагато швидше, ніж раніше, і їдять до появи дискомфорту. Їжа споживається навіть при відсутності голоду, а оскільки з'їдається велика кількість їжі, то їдять вони на самоті, відчуваючи почуття провини, депресію, відразу. Батькам необхідно звернути увагу на те, що продукти з холодильника зникають швидко і у великій кількості. Відчуваючи провину, дитина може ховати їжу в своїй кімнаті, порушує режим харчування, пропускає стандартні прийоми їжі. Головним наслідком є надмірна вага, а потім більш серйозні захворювання. Їжа стає особливим наркотиком, і дитина починає від нього залежати, відчуваючи свою неповноцінність і ненормальність, що призводить до затяжної і глибокої депресії.
Проблема підвищеного апетиту вирішується за двома напрямками:
-психологічна/психотерапевтична робота з внутрішніми установками та програмами
-корекція харчових звичок разом із лікарем.
Для боротьби з переїданням дітям потрібно коректно складений режим харчування, дотримання регулярності прийомів їжі, ведення здорового способу життя.
Практичний психолог Каушанська Маргарита Володимирівна
