Дереалізація
Сьогодні багато людей зустрічаються з відчуттям, що усе, що відбувається навколо, якесь чудернацьке та нереальне, навіть коли наявної небезпеки поряд нема. Це може бути дереалізація.
У більшості випадків ті хто страждають на дереалізацію, зберігають контроль над собою, адекватність реакцій і раціональне мислення. Якість життя значно погіршується з іншої причини: світ сприймається невиразно, неясно, відсторонено - як декорація, фільм або сон. Звуки - глуше, світлотінь - нерізка, сприйняття кольору притупляється - фарби тьм’яніють. Втрачається сприйняття перспективи та обсягу – «все як на фотографії». Може втрачатися сприйняття часу.
Емоцій та будь-якої чуттєвої залученості немає. При цьому з боку тих, що переживають дереалізацію, можуть нічим не відрізнятися від умовно здорових. При повній відсутності емпатії схильні до синдрому в змозі спілкуватися і поводитися так, «якби нічого не трапилося». Навіть усміхатися і висловлювати якісь інші, умовно «емоційні реакції», залишаючись при цьому відчуженими. Просто тому, що так, наприклад, велить етикет.
Або навпаки: через страх втратити зв'язок із співрозмовником дереалізовані можуть повторювати одну й ту саму думку по кілька разів і в різних виразах, прагнучи «закріпити», «вхопити», не втратити її. Навколишнім такий стиль спілкування може здаватися «неадекватним».
При дереалізації також можуть виникати стани déjà vu (дежавю) - незнайомі місця і предмети сприймаються як вже бачені раніше. Або, навпаки, jamais vu (жамевю) - добре знайоме сприймається як щось незвичайне і побачене вперше.
При дереалізації може страждати цілісність сприйняття. Наприклад, особи оточуючих видно не цілком, але при цьому «кордонів частин немає» («я дивлюся на жінку, а бачу половину чола, частина ока – але поділу як такого немає»).
Причина дереалізація – самооборона психіки
Це спроба адаптуватися до гострого, нестерпного стану: наприклад, до депресії, що затяглася, або стресу (якщо він настільки сильний, що викликав вегетативний криз).
Організм захищається, активуючи опіоїдні рецептори - це знижує болючі відчуття і позбавляє тривоги. Але щоб перекіс у нейрохімічному балансі не викликав «перегрів», блокуються центри задоволення і відключається лімбічна система, яка породжує емоції. Відбувається ізоляція від зовнішнього світу - дереалізація.
Потрібно розуміти, що зараз, при дуже інтенсивному стресі, таке явище, як дереалізація, має місто бути, і якщо ви помітили це в собі, то можете звернутися до спеціалістів, які допоможуть поліпшати ваш стан.
З повагою, практичний психолог Ящишина Анастасія Костянтинівна
